Педагог-дослідник

1. Орієнтує свою педагогічну діяльність на нові досягнення науки.
2. Неперервно досліджує свою систему роботи, здійснює науковий аналіз її різних складових.
3. Прагне постійно підвищувати результативність своєї праці.
4. Володіє вміннями практичного використання методики педагогічного дослідження.
5. Тяжіє до спілкування з ученими та педагогами-новаторами для ознайомлення з актуальними проблемами вітчизняної й зарубіжної педагогіки, передовим досвідом роботи, інноваційними технологіями, знає про професійні досягнення своїх колег.
6. Конструктивно сприймає нові ідеї, прагне з'ясувати суть, переваги й недоліки без зверхності та скептицизму відносно спроможності.
7. З повагою ставиться до переконань своїх компонентів без категоричного заперечення їхньої точки зору.
8. Має системне мислення, що виявляється в цілісному сприйнятті різних педагогічних явищ, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати перспективу свого подальшого професійного та загального розвитку, шляхи його досягнення.

Чи можна стати геніальним за допомогою таблетки?

Людина давно практикує вживання різних хімічних препаратів з метою підвищення власних пізнавальних і творчих можливостей. Цей шлях досить небезпечний, але від нього не відмовляються ані обивателі, ані фахівці. Так, наприклад, О. де Бальзак (а слідом за ним і багато інших відомих творців) із цією метою у великій кількості вживав каву. Американський біолог С. Замменгофф ще на початку ХХ століття вводив вагітним пацюкам гормон росту в надії досягти позитивних змін фізичних можливостей тварин. Але немовлята пацюків не відрізнялися за своїми розмірами та вагою від звичайних. Правда, їх мозок виявився на 20 відсотків багатше нервовими клітками. І за результатами подальших досвідів стало ясно, що ці пацючата «розумніші», ніж звичайні, вони набагато швидше навчались проходити лабіринт. Цей експеримент показує, що можливості мозку людини також можна покращити шляхом використання особливих хімічних сполук. Відомий російський психолог В. Леві ще наприкінці шістдесятих років висловив припущення, що, рухаючись до підвищення ефективності, функціонування мозку може піти цим шляхом (шлях «хімічної перебудови»).

Подарунок природи

Слово «обдарований» містить у собі корінь «дарунок», виходить, у психіці обдарованої дитини є щось таке, що їй подаровано природою. Це щось не зароблене, не вивчене, не придбане згодом, а саме подаровано, часто, можливо, і несправедливе: старанний один, а обдарований зовсім інший. Ідея того, що природа всіх наділяє по-різному, цілком очевидна, однак не всі з нею згодні. Якось, сміючись, Монтень помітив, що з усіх здібностей Бог найбільше справедливо розподілив розум: тому що ніхто не скаржиться на його нестачу. Концепцій обдарованості, створених сучасними вченими, дуже багато. Але на сьогодні однією з найбільш популярних і прийнятою більшістю фахівців є концепція людського потенціалу американського психолога Джозефа Рензуллі. Відповідно до його вчення, обдарованість являє собою сполучення трьох характеристик: • інтелектуальних здібностей (перевищуючих середній рівень); • творчості; • наполегливості (мотивація, орієнтована на задачі). Примітно, що в самій назві даної теоретичної моделі Дж. Рензуллі використовує замість терміна «обдарованість» термін «потенціал». Це свідчення того, що дана концепція - свого роду універсальна схема, прийнята для розробки системи виховання та навчання не тільки обдарованих, а і всіх дітей. Але, незважаючи на жодні теорії, як насправді виявити обдаровану дитину, усе одно нікому точно не відомо. Про кого в майбутньому скажуть «геній», а хто все життя буде грати більш ніж скромну роль? Тут велике значення мають зовнішні обставини і, звичайно, закони природи, які не зміниш.